субота 23-01-2021
Планувально-просторове формування зимового олімпійського центру в Українських Карпатах (Славське-Арена-СКІ) / Г.М. Шульга, А.С. Лавитський, О.Л. Телеп // Проблеми розвитку міського середовища : наук.-техн. зб. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. авіац. ун-т ; [голов. ред. О. А. Трошкіна]. — К. : НАУ, 2012. — С. 325-331.
На протязі останніх років «АКБ Шульга» та ПП «Горизонт-АЛ» досліджували та аналізували регіон Українських Карпат з точки зору формування спортивно-рекреаційного центру з можливістю організації змагань найвищого рівня з зимових видів спорту. Аналіз та оцінка природних, містобудівних та соціально-економічних факторів дозволили локалізувати території, що відповідають поставленим задачам.
Вибір місця проведення гірськолижної програми спортивних змагань високого рівня визначається можливістю виконати вимоги Міжнародної Федерації Лижного Спорту (FIS) до рель’єфу, на якому проводяться змагання. Наявність відповідного рель’єфу є визначальним для можливості проведення змагань взагалі.
Існуюча планувально-просторова організація об’єктів інфраструктури зимового відпочинку та спорту сформувала території з яскраво вираженими компактним та розосередженим характером розміщення.
На мал. 1 показана схема розташування найбільших існуючих та перспективних гірськолижних центрів в Карпатах.
Найбільша компактність планувально-просторової структури (радіус 30 хвилинної доступності) проявляється в околицях смт Славське Львівської обл. і в околицях курорту Буковель та смт Ворохта.
Багаторічні дослідження, та передпроектні роботи «АКБ Шульга» та ПП «Горизонт АЛ» (понад 20 майстер-планів за період з 2001 по 2010 рр.), проведені на території Українських Карпат, дають підстави розглядати в якості потенційно привабливих для організації гірської програми зимових Олімпійських ігор райони з ядром в:
Мал. 1. Розташування найбільших існуючих та перспективних гірськолижних центрів в Карпатах.
У першому випадку центром олімпіади та місцем проведення ігрових та ковзанярських видів олімпійської програми може виступати м. Львів. У другому – м. Івано-Франківськ.
Нами пропонується концепція створення олімпійського центру, де об’єкти гірської частини олімпійської програми розташовані в радіусі 30 хвилинної доступності. Дана концепція, названа «Славське–Арена–Скі», визначає роль смт Славське Львівської області, як планувального ядра (мал. 2).
В околицях Славського розташовані: гірськолижний комплекс ФСТ «Динамо» на горі Тростян (крісельна канатна дорога 2750 м та 7 буксирних витягів), гірськолижний комплекс «Захар Беркут» на горі Високий Верх (парнокрісельна канатна дорога 2700 м та 3 буксирних витяги, а також проектовані (ПП «АКБ Шульга», ПП «Горизонт», ДП ДІМП «Містопроект» м. Львів) гірськолижні комплекси «Бескид Парк» на хребті гора Гнилище – гора Чорна Ріпа та в урочищі Круг (північні схили г. Тростян – с. Пшонець).
Мал. 2. Схема планувально-просторової організації зимового олімпійського центру.
Облаштування трас швидкісного спуску, супергіганту та гірськолижної комбінації, що відповідають умовам FIS (перепад висот не менше 800 м), пропонується в гірськолижному комплексі на горі Гимба в с. Пилипець Міжгірського району Закарпатської області. Комплекс розташований на автодорозі територіального значення Т0718, яка з’єднує з магістраллю європейського значення Е50 районні центри Закарпаття Воловець та Міжгір’я.
Планувальна схема гірськолижного комплексу на горі Гимба розроблена ПП «Горизонт» і ПП «АКБ Шульга». В даний час тут діють парнокрісельна канатна дорога 1600 м та 6 буксирних витягів, один з яких є найдовшим в Українських Карпатах (1500 м).
Для інших змагань олімпійської програми (біатлон, лижні гонки, стрибки з трампліну тощо), пропонуються існуюча навчально-спортивна база зимових видів спорту «Тисовець» Сколівського району Львівської області (40 км від смт Славське дорогою через села Тухля – Головецьке – Плав’я – Орявчик), а також спортивно-рекреаційні комплекси поблизу смт Славське і с. Пилипець.
Дуже привабливим місцем для розташування деяких об’єктів олімпійської програми може служити с. Вишків, Долинського району, Івано-Франківської області, де на висоті 800-850 м над рівнем моря є великі за площею ділянки територій з малими ухилами.
Для розміщення об’єктів житлової та сервісної інфраструктури пропонується розглядати територію навколо навчально-спортивної бази зимових видів спорту «Тисовець», території населених пунктів Славське, Пшонець, Ялинкувате, Хащованя, Пилипець, Вишків.
Пропонований ареал населених пунктів забезпечений розвиненою транспортною мережею (мал. 3).
Мал. 3. Транспортні зв’язки ареалу олімпійського центру.
Тут проходять магістральна автодорога європейського значення Е50 та двохколійна магістральна електрифікована залізниця Київ-Чоп міжнародного сполучення. Віддаленість від переходів Єврокордону становить біля 150 км. В радіусі до 130 км знаходяться міжнародні аеропорти Львова, Івано-Франківська та Ужгорода.
Віддаленість від магістральної автодороги європейського значення Е 50 становить:
Підготовка регіону до проведення чемпіонату Європи з футболу 2012 р. забезпечить новий якісний рівень інфраструктури, транскордонних переходів в Закарпатській та Львівській областях, повітряних портів Львова Ужгорода та Івано-Франківська.
В даний час між смт Славське та с. Пилипець існує сполучення автомобільною дорогою місцевого значення через м. Сколе, далі магістраллю Е 50 та територіальною автодорогою Т 0718. Віддаль становить біля 130 км.
Дещо коротший шлях (95 км) – через села Тухлю, Головецьке, Плав’я до Е 50 (95 км). Використання цієї дороги дозволить значно скоротити шлях між Славськом і Пилипцем, Славськом і Тисовцем, а також значно полегшить та прискорить доступ до основної гірськолижної зони на горі Тростян, як від автомагістралі Е 50, так і від дороги м. Сколе – смт Славське (від с. Тухля), через с. Пшонець.
З метою скорочення віддалі та витрат часу на сполучення між смт Славське та с. Пилипець пропонується шлях через села Хащованя (Сколівський район Львівської обл.) та Верхній Студений (Міжгірський район Закарпатської обл.). Такий транспортний перехід дозволить скоротити віддаль між смт Славське та с. Пилипець до 35 км.
Перевезення учасників змагань та туристів між смт Славське та с. Пилипець може здійснюватись і двохколійною електрифікованою магістральною залізницею міжнародного значення Київ-Чоп на ділянці між станціями Славсько та Гукливе – 25 км. Віддаль від станції Гукливе до с. Пилипець автодорогою Т0718 становить12 км.
Автомобільне сполучення смт Славське і с. Вишків може бути забезпечене через села Нижня Рожанка (Сколівський район Львівської обл.), Сенечів (Долинський район Івано-Франківської обл.).
Відстань від Славського до інших комплексів проведення змагань та розміщення спортивних та сервісних об’єктів не перевищуватиме 30-45 км.
Наявна та проектована транспортна мережа дасть змогу організовано розділити потоки туристів (болільників) і учасників змагань (спортсменів, тренерів, офіційних делегацій), що забезпечить вільне та швидке пересування між об’єктами. Рух туристів може бути організований територіальними автодорогами місцевого значення Т0718 і Т1409, регіональною автодорогою державного значення Р38, а також магістральною автодорогою європейського значення Е50. В той же час учасники змагань пересуватимуться найкоротшим шляхом – місцевими дорогами.
Дуже важливим є те, що у цьому випадку запропонована концепція функціонально-просторової організації олімпійського центру у Карпатах використовує багатий рекреаційний потенціал гірських районів трьох областей: Львівської, Закарпатської та Івано-Франківської.
Одним з можливих варіантів для влаштування зимового олімпійського осередку можна розглядати і район з ядром в смт Ворохта – курорт Буковель.
В цьому районі відомим гірськолижно-туристичним центром є гірський оздоровчий курорт Буковель (с. Поляниця Івано-Франківської області). Селище Ворохта відоме як спортивний центр біатлону та стрибків з трампліну.
Як показує аналіз картографічних матеріалів значний гірськолижний потенціал з можливістю облаштування трас довжиною до 4000 м та перепадом висот до 800 м в цьому регіоні має масив хребта Чорногора, розташований на межі Івано-Франківської та Закарпатської областей. Зокрема північно-східні схили гір Говерла (урочище Заросляк) та Пожижевська, південно-західні схили гори Гутин Томнатник (полонина Бребенеска), північно-східні схили гори Смотрець. В урочищі Заросляк розташована спортивна база з підготовки лижників (бігові види) та біатлоністів.
Однак, цей район розташований на території Карпатського національного природного парку, що накладає значні обмеження щодо його освоєння.
В порівнянні з пропонованим ареалом навколо смт Славське, район з ядром в смт Ворохта – курорт Буковель має транспортну мережу, віддалену від транспортних магістралей міжнародного значення та транскордонних переходів. Гірські масиви з рельєфом, що відповідає вимогам FIS, труднодоступні в транспортному відношенні.
Важливим фактором на користь «Славське–Арена–Скі» є те, що після проведення чемпіонату Європи з футболу у 2012 р. у цьому регіоні та м. Львові залишиться сформована відповідна транспортна, житлова та спортивна інфраструктура.
Викладена в даній статті концепція планувально-просторового формування зимового олімпійського центру в Українських Карпатах була представлена віце-прем’єр-міністру України Борису Колеснікову та президенту Національного олімпійського комітету України Сергію Бубці в рамках відвідин спортивних баз в Карпатах на Львівщині 2 серпня 2010 р.
УДК 728.52:796.926 (234.421.1)
Г.М. Шульга, А.С. Лавитський, О.Л. Телеп
Планувально-просторове формування зимового олімпійського центру в Українських Карпатах (Славське-Арена-СКІ) / Г.М. Шульга, А.С. Лавитський, О.Л. Телеп // Проблеми розвитку міського середовища : наук.-техн. зб. / М-во освіти і науки, молоді та спорту України, Нац. авіац. ун-т ; [голов. ред. О. А. Трошкіна]. — К. : НАУ, 2012. — С. 325-331.