середа 03-02-2021
Населенні пункти в гірській місцевості, як правило, розташовані в низинах, в долинах рік, де можна облаштовувати землі сільськогосподарського призначення.
Переважна більшість діючих гірськолижних комплексів (ГЛК) Українських Карпат знаходяться в низькогірній частині, тобто на висоті меншої 1000 м над рівнем моря. Декілька – в середньогірній частіні. І лише один гірськолижний комплекс – урочище Драгобрат – можна вважати умовно високогірним, оскільки значна частина об’єктів гірськолижної інфраструктури є розташованою на висотах понад 1500 м над рівнем моря.
Звідси випливає невідворотність інвазії туристичної інфраструктури більшості рекреаційних об’єктів Українських Карпат в населені пункти та землі сільськогосподарського призначення.
В Альпах, які є значно вищими за Карпати, існує можливість ярусної забудови ГЛК і розташування нижніх станцій канатних доріг на висотах 1000-2000 м над рівнем моря, з мінімальним втручанням в існуючу інфраструктуру населених пунктів.
Такі відмінності, наряду з браком водних ресурсів в Українських Карпатах, диктують низку обмежень для адміністрації, проектантів та інвесторів в питаннях розвитку туристичної галузі регіону.
Тривіальне копіювання чужого досвіду може привести до драматичних незворотних наслідків, тому доцільніше залучати одного-двох закордонних фахівців, які мають цікаві наробки та можуть поділитись досвідом, решту повинні робити свої спеціалісти, які знають територію і краще володіють місцевою специфікою. Про такий підхід до розвитку галузі зимового туризму в своїй країні доповідав представник Туреччини на семінарі з інфраструктури туристичної галузі, організованої австрійською торгівельно-промисловою палатою (Відень, вересень 2012 р.).
Повинно бути не лише катання на стандартній трасі, червоній або синій, а ще й захоплююча подорож максимально збереженими природними ландшафтами – а в Карпатах поки що є що показати. В Карпатах слід будувати ексклюзив, а не сліпу кальку.
Далі буде.
